Дієслово "to be" може бути смисловим, допоміжним, а також вживатися в якості модального дієслова.
Як смислове дієслово "be" бути, існувати, мати місце (детальніше у словниках):
Дієслово "be" є неправильним дієсловом]] і на відміну від інших неправильних дієслів має більше форм при відмінювані:
Відмінювання дієслова "be" | |||
---|---|---|---|
Число | Особа | Простий теперішній | Простий минулий |
Однина | 1 | I am | I was |
2 | thou art[1] | thou wast | |
you are | you were | ||
3 | he is | he was | |
she is | she was | ||
it is | it was | ||
Множина | 1 | we are | we were |
2 | you are | you were | |
3 | they are | they were |
Дієслово "be" є дієсловом стану і зазвичай вживається у простих формах дієслова. Дієслово "to be" може вживаєтись у тривалих формах дієслова, щоб підкреслити сам процес протікання стану або тимчасовість стану:
У наведених прикладах "be" виконує функцію дієслова зв'язки.
Дієслово "be" часто вживається в якості дієслова-зв'язки, тобто з'єднує підмет з іменним членом присудка. На відміну від української мови, в англійській дієслово-зв'язка ніколи не опускається:
У деяких граматиках, "be" як дієслово-зв’язка, виділяється як допоміжне дієслово. Але слід зазначити, що як і інші дієслова-зв'язки, дієслово-зв'язка "be" повністю зберігає своє лексичне значення:
Те ж саме стосується вживання "be" в якості дієслова-зв'язки зі структурними дієсловами (тобто з допоміжними і модальними), де він є смисловим дієсловом:
Особливістю вживання дієслова "be" в простому теперішньому і простому минулому часі є утворення його запитальних і заперечних форм без допоміжного дієслова "do":
У неформальному варіанті англійської мови дієслово "be" вживається в скороченій формі. Скорочена форма "to be" є тільки у форм простого теперішнього часу:
У скороченій запитально-заперечній формі "be" повністю ставиться перед підметом:
Допоміжне дієслово "be" вживається для утворення тривалих форм дієслова і пасивного стану. На відміну від простих форм, тривалі форми дієслова вживаються не для констатації дії, а підкреслюють дію в процесі, вказують на її протікання:
Відмінювання допоміжного дієслова "be" не відрізняється від його відмінювання в якості повнозначного дієслова. При утворенні питальних форм допоміжне дієслово "to be" ставиться перед підметом:
При утворенні заперечення частка "not" ставиться після допоміжного дієслова:
Квазімодальне дієслово "be" (далі модальне дієслово) ставиться перед іншим повнозначним дієсловом, яке вживається у формі інфінітива [to be to + инфінітив]
.
Утворення форм теперішнього і минулого часу, а також запитальних і заперечних форм у модальному дієслові "be" не відрізняється від його повнозначної форми.
В якості модального дієслова "be" вживається тільки у формі простого теперішнього і минулого часу (тобто не вживається в тривалій і доконаній формі, а також з модальними дієсловами "shall" і "will" для вказівки на дію в майбутньому).
За допомогою модального дієслова "be" може вказувати на дію в майбутньому, яка вважається зумовленою, неминучою і передає пророцтво (як правило, не зустрічається в неформальній англійській):
У даному значенні дієслово "be" може вживатися і для позначення дії в минулому:
Модальне дієслово "be" вживається для вираження можливості:
У питальних реченнях "be" може виражати очікування інструкцій і вказівок:
Модальне дієслово "be" передає намір здійснити будь-яку дію - аналог "to be going (to)":
При цьому вживання "be" в даному значені робиться акцент на те, що вже зважились, запланували зробити а "to be going to" - акцент на наявному намірі зробити що-небудь в поточний момент.
Модальне дієслово "be" передає необхідність здійснення дії, обумовленою попередньою домовленістю (призначеного часу зустрічі, певного розкладу, купленого квитка і т. п.), наказом, інструкцією:
Якщо після дієслова "be" в минулому часі вживається доконаний інфінітив, це означає те, що призначена дія не відбулась:
Слід мати на увазі, що вживання інфінітива після дієслова "be" не завжди говорить про те, що "to be" вживається як модальне дієслово. У деяких випадках інфінітив може бути іменним членом у складі іменного присудка (тобто "to be" вживається як дієслово-зв'язка):
У деяких випадках іменний член може стояти перед підметом, а обставина бути вираженою інфінітивом, в результаті чого після дієслова "be" випливає інфінітив:
Переклад статті «Глагол "be"» https://esl.wiki/ru/word_usage/be .
Обсуждение